пʼятниця, 17 травня 2013 р.

Історія виникнення хоку.


Традиція. Давня традиція віршування в Японії, що передається з покоління в покоління, виробила свої правила і манери письма. Ці правила непорушні, точно так само як все інше японське – наприклад, сад 13 каменів, суші і підігріте саке. Слідування традиціям в крові всіх японців і японістів – всіх тих, хто цікавиться історією та сучасністю Японії.
Японська поезія сильно відрізняється від європейської і інших східних стилів – китайського та індійського. Вплив дзен-буддизму привнесло свої правила мінімалізму і споглядального занурення в предмет. Повного занурення у свідомість і самосвідомість. Слова тут мінімальні. Тому і в японській поезії, незважаючи на її мінімалізм, кожне слово у вірші несе величезну інформацію.
Основні стилі в японській поезії, яка дійшла до нас практично в первозданному своєму виді це:
Хокку – японський тривірш
Танка – п’ятивірш.
Відмінність одне від іншого в кількості рядків. Може бути, танка більш широко розкриває суть. Але хокку сильніше передає емоційність. Хокку виросло з танка.
Деякі особливості хокку можна зрозуміти, тільки познайомившись з його історією. З плином часу танка (пятистишья) стала чітко ділитися на дві строфи – тривірш і двовірш. Траплялося так, що один поет складав першу строфу, а другий наступну. Пізніше, в 12 столітті, з’явилися вірші-ланцюги, що складаються з чергуються тривіршів і двовіршів. Ця форма отримала назву ренга (буквально «нанизані рядки») і перше тривірш називалося «Початковою строфою», по-японськи – хокку. Ця початкова строфа була найсильнішою і найкращою у всій ланцюга рядків, і з плином часу виділилася як окремий вірш.
Хокку виросло з розваги древнеяпонском селян в придворне віршування. При дворі кожного японського імператора жили свої придворні поети, які були навіть вихідцями з простих родин, але зусиллями, працею, своєю творчістю досягли найвищих результатів у написанні хокку – у віршованому життєписі придворних інтриг, природи, любові і пристрастей. Хокку – ліричний вірш. Воно зображує в основному життя природи й життя людини в їх злитому нерозривної єдності на тлі круговороту часів року.
Найвища мистецтво написання хокку і суворе дотримання правила 5-7-5 в тексті не дозволяло багатьом поетам стати відомими. Найвідоміші в Японії поети в жанрі хокку це Басе і Ісса, присвятили життя свою мистецтву і відточуванню поезії хокку, створення школи хокку і кодексу правил вірша.
Хокку володіє стійким метром і мистецтво писати хокку – це, насамперед, уміння сказати багато чого в небагатьох словах.
Складно, дуже складно вкласти в сімнадцять складів всю силу природи, все міць простору і печаль життя. Тому і твори, виконані за правилами, сильніше на слух і ширше по сприйняттю слухачами ніж вірші іншого складу.
Правило 5-7-5 в хокку твердо дотримується і в сучасних віршах нових поетів. Традиція. Дбайливе ставлення до старовини і минулого, суворе дотримання і виконання норм і правил написання зробило цей вірш справжнім витвором мистецтва, яке виділено в Японії в окрему істоту. Як мистецтво каліграфії, наприклад.
Тривірш хокку міцно утвердилася в Японській поезії й набули справжню глибоку ємність у другій половині сімнадцятого століття і на неперевершену художню висоту підняв його великий поет Японії Мацуо Басе, творець не тільки поезії хокку але й цілої естетичної школи японської поетики. Басе зробив переворот в поезії хокку, вдихнувши в неї всю життєву правду, очистивши від поверхневого комізму і виділивши правило 5-7-5, за яким досі ревно стежать професіонали сучасності.
Завдання кожного поета хокку – заразити читача ліричним хвилюванням, розбудити його уяву, а для цього зовсім не потрібно малювати картину в усіх її деталях. Досить небагато складів. Усього сімнадцять складів занурють читача в інший світ, повний чуттєвості і розширеного сприйняття.

Хоку Мацуо Басьо, які нам сподобалися.



 Весняний вітерець -                                              


туди-сюди! - Довів до ладу
зачіски всіх верб.

Пухлини на щоці
Торкнулась гілочка вербова. -
Яка ж вона гнучка!


Серед безлічі персиків,
уже пишно вбраних у квіття, -
перша сакура розцвіла!

З’являйтеся, вірші, й такі,
які схожі були б не на мене,
а на перші квіти сакури!




Квітучі сакури -Під час квітування сакур
горам краси не додасть
навіть ранкова зоря.

О, як недовго
на квіти сакур
світить місяць!

Під покровом квітів -
подібний до героя давньої п’єси.
Ночую під сакурою.

З усіх сторін
злітаються пелюстки
у хвилі Ніо


Збагни цю душу! -
Серед буйного квіття стоїть
з одною чашкою рису.






Зашелестіли додолу
пелюстки гірської троянди?
Ні, це малий водоспад.

Самотньо живе монашка.
Хижа її непривітна.
Навколо ж - білі азалії!



З-під снігу -
блідо-ліловий
азалії паросток!



Найперше я спитаю,
як називають тут оцей очерет,
що пустив молоді листочки.


Посадив бананову пальму.
Тепер ви мені нецікаві,
перші пагони очерету.



Вийшов на гірську стежину -
і так приємно защеміло в грудях...
Та накруги ж - фіалки!

в гірській глушині. І двійко
будиночків під черепицею.

О, скільки згадаєш,
поки дивишся
на розквітлу сакуру!



Квіти сакури - диво!
Молодець я: до них щодня
долаю по кілька рі.

По-моєму, вельми пасують
до рису з бобовою підливою -
квіти сакури перед очима!

Як заздрю я їй! -
На північ від марного світу
сакура в горах цвіте.

Ех, якби голос мав,
заспівав би зараз про сакуру!
Бо скоро вже опаде.


Сакура квітне! В цей час
монахи чомусь веселі стають,
жінки - легковажні й доступні.

Оп’яніла від квітів!
Чоловічий одяг на жінці,
при поясі - меч.

Дуб не звертає
уваги на квіти -
сама велич!


Під час квітування сакур
горам краси не додасть
навіть ранкова зоря.
О, як недовго
на квіти сакур
світить місяць!

Під покровом квітів -
подібний до героя давньої п’єси.
Ночую під сакурою.

З усіх сторін
злітаються пелюстки
у хвилі Ніо


Збагни цю душу! -
Серед буйного квіття стоїть
з одною чашкою рису.





Зашелестіли додолу
пелюстки гірської троянди?
Ні, це малий водоспад.

Самотньо живе монашка.
Хижа її непривітна.
Навколо ж - білі азалії!



З-під снігу -
блідо-ліловий
азалії паросток!



Найперше я спитаю,
як називають тут оцей очерет,
що пустив молоді листочки.


Посадив бананову пальму.
Тепер ви мені нецікаві,
перші пагони очерету.



Вийшов на гірську стежину -
і так приємно защеміло в грудях...
Та накруги ж - фіалки!






неділя, 5 травня 2013 р.

Які дива Японії зачаровують людство?

Століттями Японія зачаровує людей своєю незвичайністю. Згадуючи цю країну ,ми уявляємо безліч вулканів, гору Фудзіяму, " Сад каміння", орігамі, нецке, ікебану, борців сумо, японські економічні дива та багато іншого.