Хоку Мацуо Басьо, які нам сподобалися.
Весняний
вітерець -
туди-сюди! - Довів до ладу
зачіски всіх верб.
Пухлини на щоці
Торкнулась гілочка вербова. -
Яка ж вона гнучка!
Серед безлічі персиків,
уже пишно вбраних у квіття, -
перша сакура розцвіла!
З’являйтеся, вірші, й такі,
які схожі були б не на мене,
а на перші квіти сакури!
Квітучі сакури - Під час квітування сакур
горам краси не додасть
навіть ранкова зоря.
О, як недовго
на квіти сакур
світить місяць!
Під покровом квітів -
подібний до героя давньої п’єси.
Ночую під сакурою.
З усіх сторін
злітаються пелюстки
у хвилі Ніо
Збагни цю душу! -
Серед буйного квіття стоїть
з одною чашкою рису.
Зашелестіли додолу
пелюстки гірської троянди?
Ні, це малий водоспад.
Самотньо живе монашка.
Хижа її непривітна.
Навколо ж - білі азалії!
З-під снігу -
блідо-ліловий
азалії паросток!
Найперше я спитаю,
як називають тут оцей очерет,
що пустив молоді листочки.
Посадив бананову пальму.
Тепер ви мені нецікаві,
перші пагони очерету.
Вийшов на гірську стежину -
і так приємно защеміло в грудях...
Та накруги ж - фіалки!
в гірській глушині. І двійко
будиночків під черепицею.
О, скільки згадаєш,
поки дивишся
на розквітлу сакуру!
Квіти сакури - диво!
Молодець я: до них щодня
долаю по кілька рі.
По-моєму, вельми пасують
до рису з бобовою підливою -
квіти сакури перед очима!
Як заздрю я їй! -
На північ від марного світу
сакура в горах цвіте.
Ех, якби голос мав,
заспівав би зараз про сакуру!
Бо скоро вже опаде.
Сакура квітне! В цей час
монахи чомусь веселі стають,
жінки - легковажні й доступні.
Оп’яніла від квітів!
Чоловічий одяг на жінці,
при поясі - меч.
Дуб не звертає
уваги на квіти -
сама велич!
Під час квітування сакур
горам краси не додасть
навіть ранкова зоря.
О, як недовго
на квіти сакур
світить місяць!
Під покровом квітів -
подібний до героя давньої п’єси.
Ночую під сакурою.
З усіх сторін
злітаються пелюстки
у хвилі Ніо
Збагни цю душу! -
Серед буйного квіття стоїть
з одною чашкою рису.
Зашелестіли додолу
пелюстки гірської троянди?
Ні, це малий водоспад.
Самотньо живе монашка.
Хижа її непривітна.
Навколо ж - білі азалії!
З-під снігу -
блідо-ліловий
азалії паросток!
Найперше я спитаю,
як називають тут оцей очерет,
що пустив молоді листочки.
Посадив бананову пальму.
Тепер ви мені нецікаві,
перші пагони очерету.
Вийшов на гірську стежину -
і так приємно защеміло в грудях...
Та накруги ж - фіалки!
Немає коментарів:
Дописати коментар