Хоку Мацуо Басьо, які нам сподобалися.

 Весняний вітерець -                                              

туди-сюди! - Довів до ладу

зачіски всіх верб.

Пухлини на щоці

Торкнулась гілочка вербова. -

Яка ж вона гнучка!

Серед безлічі персиків,

уже пишно вбраних у квіття, -

перша сакура розцвіла!

З’являйтеся, вірші, й такі,

які схожі були б не на мене,

а на перші квіти сакури!

Квітучі сакури -Під час квітування сакур

горам краси не додасть

навіть ранкова зоря.

О, як недовго

на квіти сакур

світить місяць!

Під покровом квітів -

подібний до героя давньої п’єси.

Ночую під сакурою.

З усіх сторін

злітаються пелюстки

у хвилі Ніо

Збагни цю душу! -

Серед буйного квіття стоїть

з одною чашкою рису.

Зашелестіли додолу

пелюстки гірської троянди?

Ні, це малий водоспад.

Самотньо живе монашка.

Хижа її непривітна.

Навколо ж - білі азалії!

З-під снігу -

блідо-ліловий

азалії паросток!

Найперше я спитаю,

як називають тут оцей очерет,

що пустив молоді листочки.

Посадив бананову пальму.

Тепер ви мені нецікаві,

перші пагони очерету.

Вийшов на гірську стежину -

і так приємно защеміло в грудях...

Та накруги ж - фіалки!

в гірській глушині. І двійко

будиночків під черепицею.

О, скільки згадаєш,

поки дивишся

на розквітлу сакуру!

Квіти сакури - диво!

Молодець я: до них щодня

долаю по кілька рі.

По-моєму, вельми пасують

до рису з бобовою підливою -

квіти сакури перед очима!

Як заздрю я їй! -

На північ від марного світу

сакура в горах цвіте.

Ех, якби голос мав,

заспівав би зараз про сакуру!

Бо скоро вже опаде.

Сакура квітне! В цей час

монахи чомусь веселі стають,

жінки - легковажні й доступні.

Оп’яніла від квітів!

Чоловічий одяг на жінці,

при поясі - меч.

Дуб не звертає

уваги на квіти -

сама велич!

Під час квітування сакур

горам краси не додасть

навіть ранкова зоря.

О, як недовго

на квіти сакур

світить місяць!

Під покровом квітів -

подібний до героя давньої п’єси.

Ночую під сакурою.

З усіх сторін

злітаються пелюстки

у хвилі Ніо

Збагни цю душу! -

Серед буйного квіття стоїть

з одною чашкою рису.

Зашелестіли додолу

пелюстки гірської троянди?

Ні, це малий водоспад.

Самотньо живе монашка.

Хижа її непривітна.

Навколо ж - білі азалії!

З-під снігу -

блідо-ліловий

азалії паросток!

Найперше я спитаю,

як називають тут оцей очерет,

що пустив молоді листочки.

Посадив бананову пальму.

Тепер ви мені нецікаві,

перші пагони очерету.

Вийшов на гірську стежину -

і так приємно защеміло в грудях...

Та накруги ж - фіалки!